Історія Королівства Іспанія та Рспубліки Ірландія

Історія Королівства Іспанія

Іспа́нія (заст. Еспа́нія^[2][3] від ісп. España, МФА: [esˈpaɲa]; заст. Гишпа́нія^[4] від лат. Hispania), офіційно Королі́вство Іспа́нія (ісп. Reino de España) — держава на південному заході Європи, із заморськими територіями через Гібралтарську протоку та Атлантичний океан. Її континентальна європейська територія займає більшу частину Піренейського півострова. До складу країни також входять два архіпелаги: Пітіузькі острови в Середземному морі, і Канарські острови біля узбережжя Африки в Атлантичному океані. Африканські анклави Сеута, Мелілья та Пеньон-де-Велес де ла Гомера роблять Іспанію єдиною європейською країною, яка має фізичний кордон з африканською країною (Марокко). Кілька невеликих островів в Алборанському морі також є частиною території Іспанії. Материкова частини країни омивається Середземним морем на півдні та сході, за винятком невеликої сухопутної межі з Гібралтаром; на півночі та північному-сходу межує з Францією (623 км) та Андоррою (63,7 км); на заході — з Португалією (1214 км) та Атлантичним океаном.

З площею території у 505 990 kм² (5,4464×10¹² sq ft), Іспаніє є найбільшою країною Південної Європи, другою за величиною країною Західної Європи та Європейського Союзу та червертою за розміром країною Європейського континенту. З населенням у понад 46 мільйонів, Іспанія є четвертою за кількістю населення країною Європейського Союзу. Столиця країни — Мадрид; серед інших важливих мегаполісів Барселона, Валенсія, Севілья, Сарагоса, Малага та Більбао.

Іспанія — світська представницька демократія та конституційна монархія,^[5] з Королем Філіпом VI у статусі глави держави. Іспанія — розвинена країна^[6] з високим рівнем доходу, четвертим за розміром номінальним ВВП. Країна є членом Організації Об'єднаних Націй, Європейсьського Союзу, Єврозони, Ради Європи, Середземноморського союзу, Північноатлантичного альянсу, Організації економічного співробітництва та розвитку, Шенгенської Зони, Світової Організації Торгівлі та багатьох інших міжнародних організацій. Не будучи офіційним членом, Іспанія є "постійним спостерігачем" самітів Великої двадцятки, приймаючи участь у кожному з них, що, де-факто, робить її частиною групи.^[7]

                                                                      Історія Республіки Ірландія

Ірла́ндія (ірл. Éire — МФА: [ˈeːrʲə], англ. Ireland), також відома, як Республіка Ірландія (ірл. Poblacht na hÉireann, англ. Republic of Ireland) — держава в північно-західній Європі, що охоплює 26 з 32 графств (5/6 території) острову Ірландія. Вираз «Республіка Ірландія» (ірл. Poblacht na hÉireann) є лише характеристикою держави, проте не її назвою. Столиця — місто Дублін, розташоване у східній частині острова. Близько 40% з 4,9 мільйонного населення країни 4.9 проживає у Дублінській агломерації.^[4] Суверенна держава розділяє свій єдиний наземний кордон з Північною Ірландією, що перебуває під владою Об'єднаного Королівства. Окрім того, вона оточена Атлантичним океаном, з Кельтським морем на півдні, протокою Святого Георгія на південному сході та Ірландським морем на сході. Ірландія — унітарна, парламентська республіка.^[5] Законодавчий орган, Ерахтас, складається з нижньої палати — Дойл Ерен, верхньої палати — Сенад Ерен та обраного президента (ірл. Uachtarán), який в основному виконує функції церемоніального глави держави, однак, має деякі важливі повноваження та обов'язки. Функцію глави уряду виконує Тишех (прем'єр-міністр, буквально "начальник"), якого обирає Дойл Ерен та призначає Президент; Тишех, у свою чергу призначає інших урядових міністрів.

Країну було утворено, як Ірландську Вільну державу у 1922 році в результаті Англо-ірландського договіру. Країна мала статус Домініону до 1937 року, коли була прийнята нова конституція, за якою держава отримала назву "Ірландія" і фактично стала республікою, з обраним невиконавчим президентом на посаді глави держави. Пізніше, після прийняття Закону 1948 р. про Республіку Ірландія (англ. Republic of Ireland Act 1948) у 1949 році, Ірландія була проголошена республікою. Ірландія стала членом ООН у грудні 1955 року. 1973 року, країна приєдналася до Європейської економічної спільноти, попередника Європейського Союзу. Більшість ХХ століття держава не мала офіційних стосунків із Північною Ірландією, однак протягом 1980-х та 1990-х років уряди Великої Британії та Ірландії працювали разом з партіями Північної Ірландії над вирішенням конфлікту. З моменту підписання Страсноп'ятнична угоди у 1998 році, уряд Ірландії та виконавча влада Північної Ірландії співпрацювали у низці політичних напрямків у рамках Ради міністрів Північ/Південь, створеної даною угодою.

Ірландія знаходиться у першій десятці найбагатших країн світу за рівнем ВВП на душу населення^[6] та індексі процвітання Legatum 2015 року.^[7] 32-е місце у світі за розміром ВВП. Після приєдання до ЄЕС, Ірландія здійснила низку ліберальних економічних реформ, які спричинили швидке економічне зростання. Країна досягла значного процвітання між 1995 і 2007 роками, які стали називатися періодом Кельтського тигра. Процес безперервного економічного зростання було перервано безпрецедентною фінансовою кризою, яка розпочалася у 2008 році, у поєднанні з одночасним глобальним економічним крахом.^[8][9] Однак, оскільки економіка Ірландії була найбільш швидко зростаючою в ЄС на момент 2015 року,^[10] Ірландія продовжує швидке зростання у різноманітних економічних рейтингах. Наприклад, станом на 2019 рік, Ірландія займає 3-е місце в Індексі розвитку людського потенціалу.^[11] Країна також займає високі показники в системі освіти, політичній свободі й дотриманні громадянських прав, свободі преси та економічній свободі. Є членом Європейського Союзу, ОЕСР та ООН. Ірландський уряд дотримується політики нейтралітету, і не приєдналась до НАТО,^[12] щоправда приєдналась до партнерства заради миру. Країна має найвище щорічне зростання населення в Європі — 2,5%.