Розігрів в сучасному стилі на середині залу. Танцювальні направлення.

Мета навчання: уміти виконувати розігрів на середині залу в стилі хіп-хоп, що сприяє естетичному вихованню та фізичному розвитку дітей, виробити стійкість на середині залу при виконанні вправ, вміти реагувати на зміну музичного супроводу, запам'ятовувати і дотримуватись послідовності танцювальних елементів, знати хореографічні терміни, їх відповідність та значення.

Мета розвиваюча: розвивати навички пластичності, виразності, граційності, музично-ритмічне почуття, м'язево - руховий апарат, фізичні властивості організму.

Мета виховна: виховувати художньо-естетичний смак, емоційне вираження, інтерес до  танцю, формувати почуття відповідальності, та працьовитості.

Хіп-хоп танець (англ. Hip-hop dance) — вуличний танцювальний стиль, який в основному супроводжується хіп-хоп музикою і музикою, яка розвивалася як частина хіп-хоп культури . Він включає в себе широкий діапазон стилів, таких як брейк-данс, локінг, поппінг, які були створені в 1970 році і стали популярними в США завдяки танцювальним командам. Телевізійне шоу «Soul Train» і фільми 1980-х років «Брейк-данс», «Біт-стріт» і «Дикий стиль» розповіли широкій аудиторії про даний танцювальному напрямку, роблячи хіп-хоп культуру мейнстрімом. Відкрилися танцювальні студії, які займаються хіп-хопом, званим «новим стилем», і які пережили вплив джазу «джаз-фанком». Класично навчені танцюристи розвивали ці напрямки для того, щоб створювати хореографічні номери з хіп-хоп танцюристами, які виступали на вулицях. Саме через цей розвиток хіп-хоп танець практикується і в танцювальних студіях, і на вулицях. Комерціалізація вуличного танцю продовжилася в 1990-і і 2000-і роки. Вийшли кілька телевізійних шоу і фільмів, серед яких «Вуличні танці 3D», «Королі танцполу», «Крок вперед». Хоча танець і сприймається як розвага, що включається часом навіть в театральну виставу, він залишається важливим складовим міських районів США, звідки вийшло чимало танцювальних стилів вуличних танців.